Цибулини пізньоцвіту

Пізньоцвіти — невибагливі цибулинні квіти

Ці квіти прийшли до нас з дикої природи та їх назва пов'язана з незвичайним «графіком» життя. Представники цієї культури можуть квітнути до пізньої осені, відмирати, а навесні знову зацвітати. Вони як би не відчувають змін пори року, звідси і назва — пізньоцвіти.

В природі вони живуть в спартанських умовах, а декоративні пізньоцвіти квітникарі використовують як прикраси парків і садів. Ці квіти до пізньої осені та з ранньої весни радують своєю красою і не вимагають особливого догляду. Вони прекрасно ростуть на різних гірках та віддалених від поливу місць.

Як садити цибулини пізньоцвіту і доглядати за ними?

Вирощувати пізньоцвіти можна з насіння або цибулин, але при насіннєвому способі перші квіти будуть років через п'ять, а цибулини дають цвіт в цей же рік.

Висаджують цибулини в кінці серпня. Перед цим треба їх добре промити та просушити, бажано — продезінфікувати.

Ці квіти люблять добре освітлені ділянки, але непогано почуваються і в тіні. Чого не переносить квітка та особливо її коріння, так це застою вологи. Їй потрібен добре дренований грунт і помірний полив. Зайва волога також може викликати на рослині сіру гниль. В цьому випадку потрібно видалити хворі частини та обробити рослини спеціальними препаратами.

Правила догляду за пізньоцвітами звичайні — періодичне розпушування, підживлення комплексним добривом з обов'язковою участю азоту.

На одному місці вони можуть жити 5-7 років. Але краще їх пересаджувати частіше, тому що цибулини активно розростаються, «заважають» одна одній, тому квіти стають дрібніші і слабкіші.

Не можна обривати листя, що почало сохнути — цим ви порушуєте зв'язок між цибулиною і наземною частиною квітки. Прибирати можна ті частини рослини, які повністю зів'яли.

Пізньоцвіти мають лікувальні властивості, їх використовують в медичних цілях. Але в їх склад входять досить агресивні речовини, тому працювати з ними потрібно в рукавичках.